Встановлення кардіостимулятора

Електрокардіостимулятор (ЕКС, кардіостимулятор) – це пристрій для підтримання серцевого ритму у нормальному темпі. До його функціональних обов'язків входить контроль за роботою серця. При порушеннях серцебиття апарат посилає електричний розряд для стимуляції скорочень м'яза.

Як показали клінічні дослідження, з часом стає все складніше усунути аритмію. Тому лікування слід розпочати негайно. Якщо аритмія набула постійного характеру, а медикаментозна терапія не усуває збої в ритмі серця, лікарі рекомендують встановлення кардіостимулятора. Пристрій забезпечує постійну підтримку роботи серця. Прилади нової генерації здатні розпізнавати пароксизми (сильні напади) і блокувати їх миттєво, не даючи їм порушити роботу серця.

Електрокардіостимулятори класифікуються залежно від того, роботу кількох відділів (камер) серця вони здатні стимулювати - одного, двох або трьох.

Однокамерні апарати - "класичні" кардіостимулятори, які з'явилися раніше за інших і мають 1 електрод. Вони встановлюються в одній камері серця – шлуночку.

Двокамерні - мають 2 електроди, які імплантуються в шлуночок, передсердя і підтримують їхню синхронну роботу. Подвійна стимуляція є більш ефективною для пацієнта. За наявності у пацієнта фібриляцій та трепетань передсердь двокамерні кардіостимулятори автоматично переключаються на безпечний режим роботи.

Трикамерні кардіостимулятори - високотехнологічні моделі з трьома електродами, які стимулюють скорочення трьох серцевих камер відповідно до певної послідовності. Такі апарати встановлюють пацієнтам із найнебезпечнішим типом аритмії.

Кардіостимулятор фіксується в районі лівої ключиці під великим грудним м'язом. Через прокол у підключичній вені лікар проводить електроди до камер серця та фіксує пристрій до тканин.

Імплантація кардіостимулятора проводиться під контролем рентгена, а тривалість операції залежить від типу ЕКС:

• однокамерний встановлюють за 30 хвилин;
• двокамерний – протягом години;
• трикамерному для установки потрібно не менше 2 годин.

Операція включає кілька послідовних етапів:

1. Підготовчий період - введення місцевого наркозу в шкірні покриви та прилеглі до місця проколу тканини.
2. Вживлення електродів. Хірург робить надріз під ключицею та вводить через вену електроди у потрібну камеру серця.
3. Встановлює корпус кардіостимулятора. Лікар імплантує корпус під ключицею підшкірно або поглиблює його під грудний м'яз.
4. Приєднання електродів до встановленого кардіостимулятора.
5. Програмування апарату відповідно до показань пацієнта.

Пацієнти, яким був встановлений кардіостимулятор, мають певні обмеження у фізичній активності та використанні електромагнітних пристроїв. Перед будь-яким діагностичним обстеженням слід попередити лікаря про наявність ЕКС.

Після встановлення лікаря рекомендують піші прогулянки та регулярний контроль стану здоров'я.