Гліобластома: міжнародні протоколи діагностики та лікування

Що таке гліобластома?

Гліобластома - це найпоширеніша пухлина мозку у дорослих. Вона зустрічається у 54% пацієнтів. При цьому захворюванню більше схильні чоловіки старшого віку (після 50 років).

Гліобластома мозку формується із зірчастих гліальних клітин нервової системи – астроцитів. На відміну від нейронів астроцити можуть розмножуватися. Розподіл цих клітин призводить до швидкого зростання пухлини. При цьому також зачіпаються та деформуються судини головного мозку, з'являються некротичні ділянки тканини. Гліобластома не має чітких меж, що суттєво ускладнює її хірургічне видалення. Найчастіше ця пухлина виникає в лобових та скроневих частках головного мозку.

Причини виникнення гліобластоми

Виділяють такі фактори ризику появи гліобластоми:

• чоловіча стать;
• вік від 40 до 60 років;
• астроцитома 1 або 2 ступеня злоякісності;
• вплив хімічних речовин;
• генетичні порушення;
• спадкова схильність.

Причини гліобластоми мозку точно не відомі.

Симптоми гліобластоми головного мозку

Ознаки гліобластоми мозку залежать від швидкості росту пухлини та її розташування у нервовій системі. Оскільки кожна область мозку відповідає за певні функції організму, саме порушення цих функцій дозволяє визначити, де знаходиться пухлина .

Загальні симптоми гліобластоми включають :

• порушення пам'яті;
• головні болі;
• зміни особи;
• судоми;
• порушення мови;
• оніміння або слабкість у кінцівках.

Види гліобластоми

Розрізняють 2 види гліобластоми:

• первинна пухлина, яка швидко розвивається та проявляється у вигляді симптомів;
• вторинна гліобластома виникає із пухлини меншою мірою злоякісності.

Залежно від тканини, з якої формується пухлина, поділяють:

• гігантоклітинна гліобластома – клітини пухлини великі та легко помітні;
• мультиформна гліобластома – найбільш небезпечна, оскільки формується із різних клітин різної форми;
• гліосаркома – розвивається з гліальних клітин та клітин сполучної тканини.

Ступені гліобластоми

Пухлини головного мозку класифікують не за стадіями, а за ступенем злоякісності. Гліобластома має 4 ступінь залоякісності і є однією з найагресивніших пухлин. Вона швидко проростає у здорові тканини та утворює нові кровоносні судини, що ускладнює її хірургічне видалення.

Гліобластома 4 ступеня не дає метастази до інших органів.

Гліобластома: діагностика

Перед початком лікування гліобластоми 4 ступеня необхідно точно визначити розташування пухлини, розміри та ступінь її проростання у здорові тканини мозку.

Візуалізація пухлини :

• МРТ головного чи спинного мозку;
• магнітно-резонансна спектроскопія/магнітно-резонансна перфузія;
• КТ;
• ПЕТ мозку;
• діагностична операція із видаленням частини пухлини головного мозку;
• відкрита біопсія ;
• стереотаксична біопсія (процедура проводиться за допомогою комп'ютерних систем навігації).

Лабораторні аналізи :

• гістологічне типування;
• молекулярний тест;
• імуногістохімія;
• аналіз активності гена (метилювання гена MGMT)

Методи лікування гліобластоми в залежності від показань

Мета хірургічної операції – провести діагностику та максимальне видалення гліобластоми.

Для підтвердження видалення гліобластоми через 24-27 годин після операції проводиться МРТ або КТ з контрастом і без.

Основним показанням для вибору післяопераційного лікування гліобластоми є загальний стан пацієнта за шкалою Карновського.

Лікування гліобластоми у пацієнтів зі статусом за шкалою Карновського ≥60

( Людина задовольняє більшу частину своїх потреб самостійно, лише зрідка потребує допомоги ).

Лікування гліобластоми у пацієнтів зі статусом за шкалою Карновського ≤ 59

( Людина потребує допомоги та медичного обслуговування )

• Фракційна променева терапія (для пацієнтів 70 років та молодше);
• гіпофракційна променева терапія ;
• хіміотерапія гліобластоми (якщо активний ген MGMT);
• підтримуюче лікування.

Нове в лікуванні гліобластоми

Новими методами лікування гліобластоми є:

• імплантація в мозок капсул з кармустином (препарат хіміотерапії);
• терапія електричним полем

Прогноз при гліобластомі

Прогноз після лікування гліобластоми залежить від виду пухлини, визначення активності гена MGMT та обраної схеми лікування. У 10% випадків при активності гена MGMT рецидив захворювання не проявляється протягом 5 років та більше. За гліобластоми у дітей цей показник становить 25%.

Якщо розвивається більш агресивний вид захворювання, середня тривалість життя без повторних проявів гліобластоми – від 14 місяців до 2-3 років.

Спостереження після завершення лікування гліобластоми

Через 2-6 тижнів після останнього сеансу променевої терапії гліобластоми необхідно провести МРТ. Далі на розсуд лікаря МРТ проводиться кожні 2-4 місяці протягом 2-3 років. Якщо показання діагностики залишаються стабільними, у майбутньому обстеження проводиться рідше.