VIP трансфер
Персональний лікар-координатор
Організація поїздки - бронювання квитків та готелю за зниженою ціною від наших партнерів
Захист інтересів пацієнта протягом усієї медічної поїздки
Перед проведенням глибокої стимуляції мозку пацієнт має пройти такі діагностичні обстеження:
За тиждень до операції пацієнту заборонено приймати протизапальні препарати та алкоголь, курити. У ніч перед операцією не можна їсти та приймати будь-які медикаменти.
Система глибокої стимуляції мозку складається з трьох компонентів: провідний провід (електрод), подовжувач та нейростимулятор.
Під час процедури нейрохірург вводить тонкі електроди у головний мозок та впливає на певні його ділянки електричними розрядами малої напруги. Стимулятор лікар фіксує під шкірою в області грудної клітки. Електроди з'єднуються зі стимулятором за допомогою подовжувача, який проводять під шкірою в області шиї та ключиці.
Глибока стимуляція мозку за хвороби Паркінсона займає від 5 до 7 годин. Під час процедури пацієнт перебуває у свідомості. Для правильного та точного налаштування обладнання, пацієнту періодично потрібно рухати кінцівками, пальцями, очима чи вимовляти певні фрази.
Регулювання нейростимулятора займає більшу частину всієї операції (3-4 години). Після остаточного налаштування розріз закривається за допомогою спеціальної пластини і зашивається.
Поліпшення стану пацієнта помітне вже у перші години після операції . Зникає тремтіння в кінцівках, відновлюється координація рухів та артикуляція. Через кілька днів покращується сон та загальний стан організму.
Кожні 3 тижні після операції пацієнту рекомендують відвідувати невролога для перевірки та коригування параметрів стимулятора. Усього потрібно 3-4 подібні візити до фахівця.
Мобільні телефони, мікрохвильові печі та електромагнітні сенсори не заважають роботі стимулятора.
– Ні, всі дії нейрохірург проводить через тонкі проколи розміром до 1 см.
– Під час глибокої стимуляції мозку пацієнт перебуває під дією місцевої анестезії.
- Ймовірність виникнення ускладнень після глибокої стимуляції мозку – менше 1%. Серед них – крововилив у мозок, інфекція, побічні реакції на анестезію.
- МРТ – це найінформативніший метод діагностики перед глибокою стимуляцією мозку. Якщо немає можливості провести обстеження, ви можете пройти комп'ютерну томографію.