Гастроентеролог вищої категорії з _doctor_3748_років_ досвіду лікування складних захворювань шлунково-кишкового тракту.
Д-р Przemyslaw Ciesielski — хірург загального профілю. Спеціалізацію завершив у 2008 році. Закінчив Медичний університет Варшави у 1999 році. У 2010 році здобув ступінь доктора медичних наук. Його дисертація оцінювала клінічні та ректоскопічні обстеження для діагностики колоректальної патології у пацієнтів із підвищеним ризиком колоректального раку.
Його підготовка з проктології та колоректальної хірургії включає формальні курси та стажування. Він пройшов курси з проктології в лікарні St. Rota у Верчеллі у 2021 і 2022 роках, а також у Кельні у 2016 році. Проходив клінічні стажування із загальної хірургії в Медичному університеті Відня у 2014 році та в Університеті Магдебурга у 2015 році. Неодноразово стажувався у відділенні проктології лікарні Солець у Варшаві в 2005–2013 роках. Брав участь у поглиблених майстер-класах з колоректальної хірургії в Познані та Лодзі. Також пройшов курси лікарні St Mark’s у Лондоні, зокрема Frontiers in Colorectal Diseases та Advanced Colorectal Workshop.
Доктор Юксель спеціалізується на операціях на травній системі, включаючи резекцію тонкої кишки, володіючи досвідом у малоінвазивних методах у лікарні Medistanbul.
Д-р Павел Ґроховіч, MD, PhD, — проктолог із майже 40‑річним досвідом. Працює у Варшавському проктологічному центрі при Лікарні Святої Єлизавети. Лікує геморой, анальні нориці та абсцеси, анальні тріщини, нетримання калу та пілонідальні кісти. Також виконує колоноскопію та колоректальну поліпектомію.
У 1979–2016 роках працював у відділенні проктології лікарні «Солец» — референсному центрі й єдиному у своєму роді в Польщі. З 2016 року працює у Варшавському проктологічному центрі при Лікарні Святої Єлизавети, де розробляє та впроваджує нові методики і веде діагностичну, реабілітаційну, наукову та викладацьку роботу. Центр є штаб‑квартирою Польського клубу колопроктології.
Науково‑освітня діяльність: Інститут експериментальної та клінічної медицини Польської академії наук (1979–1997). Стипендіат DAAD у Мюнхенському університеті ім. Людвіґа‑Максиміліана (LMU) (1983–1984). Лікарня ім. Джона Гантера, Університет Ньюкасла, Австралія (1989–1996). Там обіймав посади директора дослідницького підрозділу з трансплантації та головного наукового співробітника (1991–1996).