Найкращі лікарі з поперекової ламінектомії з однорівневою стабілізацією в Туреччині – ТОП-2 лікарі

Д-р Алі Осман Мучоглу — нейрохірург. Після закінчення Університету Ескішехір Османгазі у 2012 році (2005–2012) він пройшов резидентуру з нейрохірургії в Університеті Докуз Ейлюль у 2013–2019 роках. У 2019–2021 роках працював в Університеті Докуз Ейлюль та Державній лікарні Муш. З 2021 року працює в Лікарні Університету Атлас.

Має п’ять публікацій, зокрема опис випадку в International Journal of Surgery Case Reports, який цитували сім разів. Також висвітлював транссфеноїдну гіпофізектомію із застосуванням 3D‑друку та екстрену малоінвазивну хірургію внутрішньомозкового крововиливу (ICH). У 2019 році виступив з усною доповіддю на 33‑му конгресі Турецького нейрохірургічного товариства.

Є членом Турецького нейрохірургічного товариства, Європейської асоціації нейрохірургічних товариств і Стамбульської лікарської палати. Підвищення кваліфікації включає курси з хірургії хребта у 2016 та 2017 роках, Європейський навчальний курс із черепно-мозкової травми та функціональної нейрохірургії (2017) і курс «Хірургічна нейроанатомія» (2017). Має сертифікат на проведення експериментів на тваринах від 2016 року.

Д-р Халіл Джан — професор нейрохірургії (з 2025; доцент — з 2020). У 2007 році завершив підготовку з нейрохірургії в Стамбульському університеті — Стамбульському медичному факультеті. Його клінічні напрями: ендоскопічна та мікрохірургічна хірургія хребта при переломах, пухлинах і дегенеративних захворюваннях; інтервенційні методи лікування болю; ендоскопічна хірургія основи черепа та гіпофіза; нейросудинна, нейроонкологічна та хірургія периферичних нервів.

Має 21 міжнародну рецензовану публікацію (SCI/SSCI). Теми включають кадаверичну морфометрію трикутника Камбіна та трансфорамінальної трикутної робочої зони, анатомію поперекових артерій і переднього підходу, а також in vitro випробування нового пристрою для фіксації поперекового відділу хребта.

Його клінічні дослідження охоплюють моноцентрову серію 81 аневризми заднього басейну мозкового кровообігу, з 13 випадками із застосуванням флоу-дивертерів. Також повідомив про п’ять випадків спинномозкових кавернозних мальформацій. Провів випробування I фази з оцінки безпеки та здійсненності терапії стовбуровими клітинами при дитячій гіпоксично-ішемічній енцефалопатії та при хронічному повному ушкодженні спинного мозку.