Точна діагностика раку простати без біопсії (проби тканин) неможлива. Проте процес ранньої діагностики починається саме з допоміжних методик, які підтверджують чи заперечують підозри.

Докладніше про симптоми раку простати

Рання діагностика раку передміхурової залози починається з прийому у уролога або онколога, який проводить ректальне дослідження простати (пальцевим методом) та аналіз показників ПСА тесту.

Ректальне дослідження дозволяє запідозрити захворювання лікар відчуває аномальну структуру залози: ущільнення, збільшення, консистенція.

Також підозри можуть підтвердити результати аналізу крові на ПСА ( простатичний специфічний антиген ), його динаміку.

Підвищення рівня ПСА вказує на запальний процес, або активний спосіб життя. Саме тому дуже важливо за 3 дні до здачі аналізу на ПСА утримуватись від: їзди на велосипеді, фізичних навантажень, сексу, бігу тощо.

ПСА - білок, що виробляється передміхурової залозою. Є пухлинним (органіспецифічним) маркером у сироватці крові, визначається для діагностики та спостереження за перебігом раку простати та аденоми простати – доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). Концентрація ПСА у крові різко збільшується при раку простати.

Вікові значення верхнього рівня загального простатичного специфічного антигену в сироватці крові:

  • 40-49років - 2,5 нг/мл
  • 50-59 років - 3,5 нг/мл
  • 60-69 років - 4,5 нг/мл
  • понад 70 років – 6,5 нг/мл.
При значеннях ПСА вище 10 нг/мл обов'язкове проведення біопсії передміхурової залози.

Значення ПСА вище за вказані значення до 10 нг/мл прийнято позначати “ сірою зоною ”, коли важко визначити показання до проведення біопсії простати (має значення відношення вільного ПСА до загального ПСА).

У крові ПСА (загальний) знаходиться у двох формах: у вигляді пов'язаного з білками та у вигляді вільного ПСА. Співвідношення пов'язаної та вільної форми приблизно 9:1. Оскільки рівень загального ПСА може підвищуватися як із доброякісних, і при злоякісних захворюваннях передміхурової залози, то увагу передусім приділяють рівню вільного ПСА. При злоякісному захворюванні його рівень значно знижений.

Комплексна діагностика раку передміхурової залози

Додатково в рамках комплексної діагностики раку простати призначають:

МРТ малого таза (найчастіше використовують МРТ 3 Тесла, оскільки він показує новоутворення до 0.02 мм) – з допомогою якого визначається як пухлина, а й добре видно метастази.

ТРУЗІ – трансректальне ультразвукове дослідження.

Ці методи можуть стати приводом для проведення біопсії під контролем УЗД або Fusion-біопсії (з накладенням зображення від МРТ). Візуалізація збільшує точність та знижує травматизм маніпуляції.

Підготовка до біопсії

Трансректальна біопсія простати виконується за допомогою пристрою, що складається із спеціального пістолета та одноразових голок. Біопсія передміхурової залози проводиться під контролем УЗД-зонду.

Fusion-біопсія - новий метод діагностування раку простати із зображенням високої чіткості. Під час дослідження на знімки МРТ накладається зображення з УЗД, що дозволяє точно визначати точки забору матеріалу.

З метою анестезії застосовують або інтраректальне введення спеціального гелю з лідокаїном або виконують перипростатичні ін'єкції місцевого анестетика. Голка входить у тканину на глибину 20-22 мм. Довжина стовпчика тканини становить приблизно 17 мм. Отриманий матеріал передаються до лабораторії для дослідження.

Біопсія проводиться натще. Увечері та вранці напередодні дослідження ставиться очисна клізма.

За кілька днів до запланованої біопсії пацієнтам рекомендують не приймати ацетилсаліцилову кислоту (аспірин), антикоагулянти та інші засоби, що впливають на згортання крові, у тому числі препарати групи НПЗЗ.

На 3-5 днів після біопсії призначається антибактеріальна терапія для запобігання запаленню передміхурової залози.

Види біопсії раку простати

Обсяг передміхурової залози та рівень ПСА — основні параметри, на яких побудована Віденська номограма, яка дозволяє вибрати оптимальну кількість вколів при біопсії простати.

У сучасних методиках діагностики прийнято брати 8, 12 та 18 (мультифокальна біопсія) точок біопсії простати.

Останнім часом набула поширення сатураційна біопсія простати з 24 точок.

Запитайте у вашого лікаря, скільки зразків тканини під час біопсії простати беруть у вашій лікарні?

Оцінка результатів біопсії

Для оцінки результатів біопсії та наступної тактики ведення пацієнта існує шкала Глісона (від 1 до 10 балів). Спільно з іншими методами оцінки, шкала Глісон допомагає класифікувати аденокарциному простати, оцінювати прогноз і підбирати оптимальну терапію.

Шкала Глісона (сума Глісон) використовується для гістологічної оцінки диференціювання раку простати. Високі значення за шкалою Глісон пов'язують з поганим прогнозом результату захворювання.

Після біопсії простати дві найбільш характерні ділянки біоптату оцінюються за п'ятибальною шкалою.

Бали відзначають рівень спрощення клітин залози. Чим простіше клітини (тобто нижче їх диференціація), тим гірше. Такі клітини швидше діляться і легше проникають до інших тканин та органів, утворюючи нові колонії пухлини (метастази).

Один бал означає найвищий рівень диференціювання, а 5 — низький.

Отримана в результаті складання цих оцінок сума Глісона варіює від 2 (1+1) до 10 (5+5) балів.

Найнебезпечніша аденокарцинома має значення 10, тоді як атипові клітини (не схильні до метастазування) оцінюються до 5 балів.

Чим більше балів за шкалою Глісон має пухлину, тим швидше вона може зростати і поширюватися.
  • 2-6 балів – пухлинні клітини ростуть дуже повільно і поширюватимуться також дуже повільно. Якщо ділянка аденокарциноми невелика, можуть пройти роки, поки вона стане проблемою. Можливо навіть, що лікування може не знадобитися ( це рішення приймає лише лікар! ).
  • 7 балів – пухлина зростає та поширюється помірними темпами. Необхідне лікування з метою профілактики.
  • 8-10 балів – рак росте та поширюється відносно швидко. Для запобігання погіршенню стану пацієнта лікування починають якнайшвидше.

Більшість випадків раку простати мають оцінку від 6 до 10

Визначення можливих ризиків та прогноз

Для визначення ризику лікування та прогнозу може бути використаний тест Oncotype DX GPS або CTC . Oncotype DX GPS ґрунтуються на даних геному пацієнта, а СТС - аналіз крові, що визначає циркулюючі пухлинні клітини .

Oncotype DX вимірює рівень експресії 17 генів з метою передбачення агресивності раку простати. Результат тестування створює геномну простатичну шкалу (по GPS) з діапазоном від 0 до 100. Цей результат у поєднанні з іншими факторами допомагає лікарям визначити рівень ризику раку простати до початку лікування.

Етапи комплексної діагностики при раку простати

Етап 1

Ректальне дослідження

Оцінка структури простати

Можна пройти в уролога чи онколога

Етап 2

ПСА-тест

аналіз ПСА-загального

Аналіз крові

Етап 3

Біопсія

Під контролем УЗД

Взяття тканини простати на аналіз

Етап 3*

Fusion-біопсія

Під контролем УЗД та МРТ

Взяття тканини простати

Етап 4

Оцінка результатів біопсії

Гістологічні дослідження

градація по Шкалі Глісона

Етап 5

аналіз Oncotype DX GPS

Оцінка ризиків

Генетичні дослідження

Етап 6

СТС-аналіз

Контроль лікування

Аналіз крові

Де б ви не проходили діагностику та лікування, Ви можете завантажити та роздрукувати Питання, які потрібно поставити вашому лікарю та записати відповіді спеціаліста для себе та родичів.

Дайте відповідь, будь ласка, всього на 3 питання

Завантаження...