Для діагностики раку нирки застосовують такі методи:
  • УЗД, рентген
  • Аналіз крові (біохімічний, клінічний), цитологія, загальний аналіз сечі
  • Комп'ютерна томографія (КТ)
  • МРТ
  • Біопсія

Рак нирки класифікують за різними ознаками: характером та формою розвитку пухлини, стадійністю хвороби, загальноприйнятою класифікацією TNM. Тип раку дуже важливий для пацієнта — від цього безпосередньо залежать методи лікування та подальший прогноз виживання. Класифікувати захворювання можливе лише за умови точної та грамотної діагностики .

Хочу отримати консультацію спеціаліста

Пухлина може бути доброякісною чи злоякісною.

Пухлини доброякісного характеру

Доброякісна пухлина виникає в організмі людини через порушення процесу розподілу, зростання та диференціювання клітин. Вона зазвичай не проявляє себе, не несе загрози життю і діагностується при черговому УЗД .

Кіста у нирці

>Ніркова кіста є доброякісною пухлиною круглої/овальної форми. Достовірних причин розвитку такої пухлини не виявлено. Проте лікарі називають низку факторів, що підвищують ризик її розвитку:

  • похилий вік;
  • гіпертонія;
  • травми нирок;
  • туберкульоз та ін.

За відсутності лікування кіста може спричинити ускладнення. У разі треба терміново провести операцію з її видалення. Невелика кіста (до 5 см), що не викликає ускладнень та больових симптомів, зазвичай не піддається лікуванню. Хірургічне втручання показане у випадках великого розміру кісти, при порушеннях відтоку сечі, кровотечах, інфікуванні пухлини.

Аденома

Ниркова аденома під мікроскопом нагадує клітини нирково-клітинного раку щільної структури. Іноді вона досягає великих розмірів і порушує функції нирок, суміжних судин. Якщо у діаметрі аденому стає більше 3 см, медики рекомендують видалити її хірургічним шляхом.

Ліворуч – нирка, уражена аденомою. Справа – здоровий орган

Ангіоміоліпома, фіброма, ліпома

До найчастіше зустрічаються доброякісних пухлин відносяться ангіоміоліпома, фіброма, ліпома.

Ангіоміоліпома викликана, як правило, спадковою генетичною мутацією і пов'язана з так званим горбистим склерозом. При невеликому розмірі пухлини та її відсутності прояви лікування не проводять, лише регулярні обстеження. Збільшену в розмірах ангіоміоліпому видаляє хірург.

Фіброми частіше діагностуються у жінок та локалізуються у волокнистій нирковій тканині. Стандартний спосіб лікування - часткове або повне видалення.

Ліпоми зустрічаються найрідше. Вони розвиваються в межах ниркової капсули або прилеглих тканинах. При ризиках переходу ліпоми до злоякісної проводять нефректомію.

Пухлина Вільмса (нефробластома)

Рак нирки становить близько 3% серед онкологічних утворень. Останнє десятиліття спостерігається збільшення кількості захворюваності, при цьому у представників чоловічої статі рак нирки діагностують у 2 рази частіше. Середній вік хворих – 62 роки.

Окремо слід виділити нефробластому , або пухлину Вільмса . Вона вражає виключно дітей, у 90% випадків це діти віком до 5 років. Нефробластома одна із найчастіших видів онкології в дітей віком (фактично половина виявлених випадків).

Нирково-клітинний рак

Зустрічається у 85% поставлених діагнозах. Хворі клітини локалізуються та розвиваються у покриві ниркових трубок.

Нирково-клітинний рак агресивний, на 3, 4 стадіях характеризується наявністю метастазів інших органах. Найчастіше клінічне діагностування цього виду раку відбувається тоді, коли почалося метастазування.

Традиційний та радикальний метод лікування тут – нефректомія (операція з повного видалення нирки). При метастазуванні лікування доповнюється імунотерапією, таргетною та хіміотерапією.

Перехідно-клітинний рак

Другий за поширеністю вид раку нирки. На нього припадає близько 10%. Має схожі риси з раком сечового міхура, наприклад, проявляється гематургією - кров'ю в сечі.

Своєчасна діагностика дозволяє досягти хороших результатів у боротьбі з перехідно-клітинним раком (виліковність у 90% випадків). Лікування цього типу пухлини полягає в нефректомії нирки, лікуванні сечоводу та сечового міхура.

Саркома нирки

Саркома зустрічається дуже рідко, всього в 1% випадків, і є злоякісним утворенням у сполучній нирковій тканині.

Симптоми хвороби:

  • гематургія;
  • біль у боці;
  • пухлина у районі живота, що виявляється при пальпації.
Саркома схожа рак нирки, тому без попередньої діагностики її виявити складно. Обов'язково слід провести КТ та МРТ для визначення типу пухлини.

Основний спосіб лікування саркоми – повна нефректомія. При необхідності нефректомію поєднують з радіотерапією та хіміотерапією.

Міжнародна класифікація TNM

Міжнародна протиракова спілка розробила спеціальну класифікацію, яка отримала абревіатуру TNM. Вона визначає ступінь поширеності раку та прогноз його лікування.

Індекс Т - визначає ступінь проростання раку в прилеглі тканини, структури;

N - сигналізує про кількість уражених лімфовузлів;

М – показує присутність віддалених метастазів.

За показниками TNM визначається стадійність раку нирки .

Ступінь проростання раку (T) :

  • TX не оцінюється.
  • Т0 без ознак карциноми.
  • Т1 пухлина у нирці, її розмір не перевищує 7 см.
  • Т2 карцинома у нирці діаметром понад 7 см.
  • Т3 пухлина поширилася на вени, рідше в надниркову залозу, але локалізується в межах ниркової фасції.
  • Т3a розвивається в наднирковій залозі/прилеглій тканині, але не поза фасцією.
  • Т3b рак зачепив ниркову або порожнисту вени.
  • Т4 пухлина поза ниркової області.

Уражені лімфатичні вузли (N):

  • NX не оцінюються.
  • N0 метастази відсутні.
  • N1 метастаз у 1 вузлі.
  • N2 метастазування двох та більше лімфовузлів.

Віддалене метастазування (M):

  • МХ не можуть бути оцінені.
  • М0 немає метастазів.
  • М1 метастазування у віддаленому органі/органах.